10 найбільш актуальних трендів світового туризму, вплив яких український туристичний ринок відчує вже в 2011 році.

У 2011 році світовий туризм остаточно закріпить свій вихід з кризи - тут експерти одностайні. Тенденції збільшення прибутку і кількості туристів збережуться в найближчі кілька років, а в нинішньому році, цілком можливо, буде навіть поставлено новий рекорд за кількістю подорожей.

Проаналізувавши ряд авторитетних джерел (в тому числі матеріали Всесвітнього туристичного форуму - World Travel Monitor Forum), а також зробивши висновки з реалій туристичного ринку та його маркетингової складової, експерти виділили 10 ключових трендів, які й визначать майбутнє зеленого туризму та туризму в цілому, в тому числі й туризму в Україні.

1. У всьому світі зміщується сезонність і відбуваються істотні зрушення в загальній структурі попиту. Багато досвідчених туристів вибирають відпочинок не просто «влітку на пляжі» чи «взимку на лижах». Стереотип відпустки у літній час поступово ламається з кількох причин. Однією з причин зрушень сезонності є зміна посткризового свідомості: у людей з'явилося чітке розуміння, що життя проходить зараз і його не потрібно відкладати на потім, а крім роботи важливо звертати увагу на сім'ю, особистісний розвиток, здоров'я і фізичну форму. Наприклад, власники бізнесу, менеджери середньої та вищої ланки тепер готові подорожувати в бізнес-сезон (наприклад, восени). Ще одна причина - зміни в кліматі. Екстремальну спеку влітку краще перечекати вдома, а холодну зиму в теплій країні. Наприклад, цієї зими небувалою популярністю в українських туристів користувалася Шрі-Ланка, а 50% турпотоку на острові становили туристи з Європи.

2. З'явилися принципово нові види туризму - гастрономічний туризм, дегустаційні тури, дієтичні, шопінг-тури, тури-детокс, серф-тури (в які туристи відправляються тільки для того, щоб навчитися серфінгу) та інші. У структурі попиту відбувається зміщення пріоритету зі «стандартних» турів (наприклад, пляжного відпочинку) на користь екскурсій та спеціальних програм. Особливу популярність набувають екстремальні подорожі: на повітряній кулі, виживання в джунглях, експедиції в Арктику, на Камчатку, аж до подорожей у космос. Дослідницька компанія Tourism Control Intelligence зазначає, що вже найближчим часом Антарктида стане великим центром екотуризму - там будуть побудовані готелі, ресторани та інші об'єкти інфраструктури. Зростає популярність подієвого туризму - поїздки на пивний фестиваль, рок-концерт відомої групи, футбольний або тенісний матч. Особливо актуальний цей тренд в Україні, так як сума відвідування концерту всередині країни з хорошим місцем у залі або на стадіоні цілком порівнянна з поїздкою з тією ж метою, наприклад, до сусідньої Чехії чи Польщі, а вражень більше.

3. «Посткризовий» турист став більш вимогливим - як щодо матеріальних цінностей, так і власних вражень і потреб. Вкладаючи в поїздку мінімум коштів, він прагне отримати максимум сервісу і вражень. Це не означає, що люди тепер менше витрачають, вони стали уважнішими до своїх витрат. Туристи стали краще розбиратися у відпочинку і його можливостях, вони хочуть за ті ж гроші отримати більш якісний сервіс, комфортний відпочинок та насичену програму. Розташування готелю «100 метрів до пляжу» (на першій лінії) або горезвісного all inclusive - тепер явно не вистачає. Туристи прагнуть заздалегідь дізнатися, який на пляжі вхід у воду, якість піску або гальки, хто проводить анімацію, яка кухня і різноманітність блюд, оформлення номера, обслуговування і т.п. Всупереч прогнозам щодо зниження обсягу ринку, за результатами всесвітнього туристичного моніторингу, в 2011 році загальні витрати на міжнародний туризм по всьому світу зростуть на 7%, до $ 781 млрд. У порівнянні з падінням витрат на 9% в 2009 році ця тенденція свідчить про хороші темпи відновлення, проте цифри 2010 року все ще набагато нижче 2008 р. ($ 800 млрд.), - свідчать дані Всесвітньої туристичної організації (UNWTO). Цього року експерти очікують, що найбільше готові витрачати на подорожі китайці (приріст +22%), росіяни (+26%) і бразильці (+54%). Також в десятку входять Німеччина (+1,5%), США (+2,5%), Франція (+2,5%) і Італія (+3%).

4. Відбувається перерозподіл ваги туристичних напрямків - у всьому світі і в Україні. У нашій країні це багато в чому пов'язане з тим, що дуже сильні «турецькі» оператори і в зв'язку з цим, іншим гравцям «доводиться» робити акцент на інших напрямках - Іспанії, Греції, Хорватії і т.д. На перерозподіл також істотний вплив зробили форс-мажорні обставини, які відлякали туристів від деяких напрямів - напад акул в Єгипті, революції в ряді арабських країн, страйки і загроза дефолту в Греції. У деяких випадках вагомою виявилася цінова політика операторів - незважаючи на форс-мажорні обставини, деякі популярні серед українських туристів країни не знизили ціни на відпочинок (Марокко, Туніс). В цей же час Іспанія, Греція і Кіпр, ще рік тому належали до числа досить дорогих місць для відпустки, пішли на значні знижки, що дозволило їм перебрати на себе потік туристів середнього класу, що віддають перевагу європейському сервісу і безпеці за ціною, порівнянною з північноафриканськими країнами. Також потрібно звернути увагу на те, що все більше з'являється досвідчених туристів, яким «приїлися» стандартні тури в Єгипет і Туреччину.

5. Поїздки стали коротшими і частішими. Посткризова свідомість вплинула на формування «легких на підйом» туристів, які проводять вихідні в Європі або довгі вікенди в Азії (4-5 днів). Світова готельна галузь цього року продовжить вихід з кризи. Звичайно, до повного відновлення ще дуже далеко, але після 7%-ного падіння кількості проданих ночей в 2009 р., в цьому році обсяги зростуть на 5%, до 5,7 млрд. ночей. Ключовий тренд 2011 року, за даними, оприлюдненими на Всесвітньому туристичному форумі, полягає в тому, що люди стали подорожувати частіше, але на більш короткі терміни. Ціни на готельні номери підвищуються, тому що значно зріс попит, однак ці тенденції по регіонах сильно різняться. Більш помітно зростають ціни на номери в Азії, в Європі ж цінова ситуація трохи вирівнялася після різкого падіння протягом двох останніх років.

6. З'явився сегмент мандрівників, яким важливо отримати власні враження, досвід. Їм цікаво вже не стільки викласти фотографії в соцмережах або похвалитися серед колег, що, мовляв, я був у Сінгапурі або в іншій екзотичній країні. Для представників цього сегмента стало важливим не просто «поставити галочку» про факт відвідування, а дійсно отримати корисний досвід, переживання і власні враження від подорожі. Для цих людей важливі не п'ятизіркові готелі і готові тури, але автентичність, дотик до традицій іншої країни. Вони прагнуть зрозуміти і відчути іншу культуру, побут, готові жити навіть у хостелі, але при цьому не пошкодують грошей на якусь специфічну екскурсію або музей. Таких туристів вже багато серед українців. Як правило, представники сегмента - люди достатку середній, середній +. Якраз на таких туристів орієнтується активно розвивається останнім часом рух Slow Cities (Cittaslow, зародилося в Італії) - спільнота невеликих міст з населенням до 50 000, які роблять упор на збереженні традицій в культурі, архітектурі, їжі (SlowFoods), навколишньому середовищу, і при залученні туристів акцентують свою унікальність.

7. В Україні зростають потоки внутрішнього туризму - збільшилася кількість тих, хто вирушив або планує відпочивати в Криму, Карпатах, Одесі. У Карпатах, наприклад, зросла відвідуваність лижних курортів у Славському, Яремче, Тисовці та на Драгобраті. Крім того, з'явилося і розвивається напрям «ділового» туризму у великих містах, особливо Києві, Харкові, Донецьку та Дніпропетровську. Це пов'язано, в першу чергу, з розвитком інфраструктури в містах, приймаючих чемпіонат Європи з футболу в 2012 році: реконструюються і з'являються нові міські та заміські клуби і комплекси, аквапарки, ресторани, стадіони, розвиваються авіаперевезення і т.п. Крім українців, що вважають за краще відпочивати в рідній країні, в Україну стали частіше приїжджати іноземні туристи - в основному, з Росії, Прибалтики, Європи. Приміром, згідно з опитуванням порталу SuperJob.ru, в Україну збирається близько 4% російських туристів, причому в самій країні інтерес до внутрішнього туризму впав з 29% до 20%. Найбільш популярні серед іноземців Київ, Львів, Одеса, Крим і зимові курорти Карпат. Середній термін перебування іноземних туристів в Україні - чотири дні, сума витрат в країні - близько $ 600. Що стосується типів турів, то західні мандрівники часто вибирають індивідуальні поїздки, або круїзи. Американські туристи воліють Західну Україну, а німці й інші європейці більше люблять Крим.

8. Оформився сегмент туристів, котрі самостійно влаштовують свою поїздку без покупки готового туру. Вони в змозі скласти маршрут, знайти і забронювати готелі, придбати квитки на транспорт, подбати про карти, їжу та вхідні квитки до різних пам'яток. Субтренд полягає в тому, що під цей сегмент зароджуються турагенства. Такі люди зазвичай дуже зайняті і готові заплатити комісію (зазвичай це невелика сума), щоб всю підготовчу та організаційну роботу зробили за них клієнт-менеджери. На відміну від замовлення туру, сформованого оператором, турист може істотно заощадити (до 500, а в деяких випадках і 1000 євро).

9. Соціальні мережі та мобільні технології голосно заявили про себе у туризмі. Як і в інших сегментах бізнесу, в туризмі спостерігається бурхливий розвиток цієї тенденції. Турист став мобільнішим, регулярно «серфить» в інтернеті зі свого смартфона і більшість з них зареєстровані в 1-2-5 соціальних мережах. Наприклад, за даними Mandala Research, 52% з 152 млн. дорослих американських туристів використовують соцмережі і генерують для економіки США $ 102,9 млрд. за рахунок внутрішнього туризму, у порівнянні з $ 69,5 млрд. від незареєстрованих користувачів.

В Україні дану тенденцію вже чітко видно - з'являються агентства, які просуваються переважно в соцмережах, а також угрупованнях туристів. Це пояснюється тим, що фанати соцмедіа подорожують набагато частіше за тих, хто не залучений в різних інтернет-інтерактивах. Найближчим часом звичайною практикою для туристів стануть інтерактивне бронювання, мобільні путівники та поради зарубіжних друзів з планування подорожі до їхньої країни.

10. З'явився специфічний сегмент «здорових і багатих». Для їх позначення в англомовному середовищі використовується абревіатура LOHAS (Lifestyles Of Health And Sustainability). Ці люди люблять зелений туризм, екологічний туризм, піклуються, в першу чергу, про навколишнє середовище і готові навіть переплатити за «зелений» відпочинок і послуги. Вони вибирають більш екологічні способи подорожей, що сприяють зниженню викидів СО2, адже світовий туризм, за оцінками експертів, дає 5%-ву частку сукупних викидів вуглекислого газу на планеті (40% з яких - авіаперевезення, 32% - автоперевезення). Представник сегменту LOHAS прагне відпочити без шкідливої засмаги, любить усе свіже й натуральне (наприклад, у країнах, де широко поширені більш дешеві продукти з ГМО, вони виберуть більш дорогі, але природні), прагне уникати різних хімічних та інших добавок. Експерти світового ринку вважають, що це - преміальний сегмент найближчого майбутнього в туристичній галузі.