Одночасно з першими звуками трембіт, які зазвучали на центральній площі Турки, сповіщаючи про відкриття великого бойківського свята, запалали ватри на найвищих вершинах Карпат: Пікуй, Магура, Маківка.

В урочистому відкритті фестин взяли участь голова Львівської ОДА Михайло Костюк, представники місцевої влади і духовенства, зокрема, єпископ Дрогобицько-Самбірський УПЦ КП Михаїл, протосинкел Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ отець Григорі Комар, голова Всеукраїнського громадського товариства «Бойківщина ХХІ століття» Петро Косачевич, гостя з Великобританії , бойкиня Ніна Гринаш, а також гості з Івано-Франківщини, Закарпаття, сусідніх районів, які представляють бойківські терени: Самбірського, Старосамбірського, Дрогобицького.

У перший день свята відбулося урочисте погашення художньо-поштової марки, випущеної «Укрпоштою» спеціально до бойківських фестин, і багато різних мистецько-культурних заходів. У концерті взяли участь народна хорова капела «Карпати», народний фольклорний гурт дримбалів «Бойківські коломийки» із села Бітля, які виконали унікальний бойківський танець «На бочці», зразковий ансамбль танцю «Верховина» з Дрогобицького Народного дому імені Івана Франка.

Першого дня також відбувся музично-пісенний та словесний дитячий фольклорний конкурс «Маленькі бойкині та бойки», фізкультурно-спортивні змагання, науково-практична конференція «Історичний, духовний, культурний, соціально-економічний та оздоровчо-туристичний розвиток Бойківщини».

Паралельно у селі Стрілки Старосамбірського району відбувся регіональний фестиваль духовної пісні імені автора музики Державного гімну отця Михайла Вербицького.

Присутні на святі мали змогу оглянути і придбати вироби місцевих умільців у «Містечку майстрів», ознайомитися із історією краю в місцевому музеї «Бойківщина», також відвідати історичні місця, пов’язані з визначним представником бойківського краю Іваном Франком.

Різноманітні мистецько-культурні заходи і вшанування визначних людей краю відбувається у ці дні і в селах Старосамбірськьго, Турківського , Самбірського районів. До участі у бойківських фестинах залучений навіть Лаврівський монастир: тут 3 серпня відбудеться творчий захід біля таблиці Галицькому князеві Леву та міжнародний мистецький фестиваль «Карпатія - 2012».

З серпня у Турці відбудеться цікава програма «Український родовід – нашого цвіту по всьому світу». Це вечір зустрічі людей з прізвищем Бойко і похідними: Бойченко, Бойчук, Бойкевич.

Багатими на мистецькі заходи будуть й інші дні фестивалю, а завершиться велике бойківське свято у неділю, 5 серпня, на Співочому полі біля села Явора. Тут відбудеться свято мистецтв «Відлуння бойківського краю» з гала-концертом за участю кращих аматорських художніх колективів, фізкультурно –спортивними змаганнями, молодіжною бойківською ватрою, яка запалає увечері. Усе це, звичайно, буде присмачено стравами бойківської кухні, які готуватимуть на місці кращі бойківські господині, і кожне село представлятиме щось своє.

Перші бойківські фестини були проведені у вересні 1992 року, другі – у 1997 році, треті – у 2003-ому, четверті – у 2007 році. П’яті, ювілейні бойківські фестини проводяться з особливим розмахом. З нагоди цього свята Кабінет Міністрів навіть видав спеціальне розпорядження і виділив кошти в загальній сумі 9 мільйонів 500 тисяч гривень. З ник велика частина пішла на реконструкцію об’єктів у Турківському районі – системи водопостачання, ремонт доріг.

Тепер «забута Богом і людьми Турка» не така й уже забута. До неї навіть відремонтували дорогу, і в самій Турці державні кошти на ремонт дороги освоювалися паралельно з відкриттям фестивалю: у центрі співали, а трохи далі, на околиці, на повну потужність гули дорожні екскаватори.

А загалом на святі панує гарний настрій . До Турки і Старого Самбора з’їжджаються бойки з різних куточків світу. Вони одягають свої національні строї, дуже цікаві і колоритні. Як сказав на відкритті свята протосинкел Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ о. Григорій Комар, «сьогодні горяни ніби витягують із старої скрині національні скарби і до них додають щось нове, чим збільшують вартість духовного оновлення і збагачення, розвивають культуру та мову». Бойки з усього світу збираються довкола ватри в краю дідів –прадідів щоб відчути тепло рідної землі.

Фото автора

Довідка Вголосу:

Бо́йки (самоназва верховинці, горальці, підгіряни, пол. Bojkowie, словац. Bojkovia, чеськ. BojkovÉ, нім. Bojken, рос. Бойки) – етнографічна група українців, що живуть на північних і південних схилах Карпат від річок Лімниця й Тересва на сході до річок Уж і Сян на заході. В Україні розселені в гірських районах Українських Карпат і Прикарпатті (Болехівський, Долинський райони та частина Рожнятівського району Івано-Франківської області, Сколівський, Турківський, частини Стрийського, Дрогобицького, Самбірського та Старосамбірського районів Львівської області. Воловецький та частини Міжгірського і Великоберезнянського районів Закарпатської області. Центром Бойківщини вважається карпатське містечко Турка.

Анекдоти до теми:

Приходить бойко до штабу Януковича і просить конче записати його в члени Партії реґіонів. Секретар пояснює, що так відразу не можна, спочатку треба побути кандидатом.

Але бойко вперся:

– Або мене зараз запишете, або не запишете взагалі.

– Але ж, ґаздо, хоча б поясніть, чому Вам так спішно?

– Як мене запишете, то вповім.

– Але, ґаздо, не можу Вас записати, бо ж навіть не знаю, з якої причини.

Після годинної суперечки секретар врешті погодився і записав бойка.

– Ну, тепер розкажіть, ґаздо, чому так нагло захтілося Вам до партії?

– Ну, тепер вповім. Приходжу до хати, заходжу до покою, а там моя жінка в моєму ліжку з коханцем. Ну, то пішов-єм на кухню, налив си склянку горівки, ґольнув, закусив вогирком і пішов-єм до другого покою. А там бачу свою доньку в ліжку з якимсь хлопом. Ну то я вернувся на кухню, налив си склянку горівки, ґольнув, закусив вогирком і кажу: «Ага, то як ви такі курви, то і я вам встиду нароблю!».

- - -

Стоїть бойко на полонині, посміхається. Гріє лагідне сонце. Зеленіє трава. Цвірінчать пташки. Літають метелики. Поряд проходить турист, перевішаний рюкзаками.

– Добридень, пане. Гарна сьогодні днина, чи не так? – каже бойко.

– Там хорошо, где нас нет!

– І де ж вас, вражих синів, немає? – зітхає бойко.

Надія Пастеранк