- Ольго, чи готові українські страхові компанії активно розвивати страхування туроператорами своєї цивільної відповідальності перед третіми особами за заподіяння шкоди їхньому життю, здоров'ю або майну?

- Страхування туристичними фірмами цивільної відповідальності перед третіми особами - актуальний і соціально значуще питання, що викликає широкий інтерес з боку громадськості. Але в нашій країні, на жаль, цей напрям страхової діяльності не розвинене належним чином. Самостійно приймають рішення про виділення коштів на подібне страхування в повному обсязі лише одиниці туроператорів, інші працюють тільки в рамках обов'язкових лімітів, передбачених законодавством.

- Чому?

- Проблема полягає в недосконалості системи законодавчого регулювання даного напрямку. Тому підхід до страхування відповідальності туроператора потрібно змінювати, перш за все, на урядовому рівні. Діюча в сфері туризму нормативно-правова база не відповідає реальній ситуації на ринку, що шкодить, в першу чергу, подорожуючим українцям і чесним гравцям туристичного ринку. Примушує задуматися вже той факт, що законодавство України в туристичній сфері не передбачає сьогодні відшкодування збитків туристу в разі так званого «призупинення діяльності», а тільки при визнанні туристичної фірми банкрутом.

Договір, укладений між страховиком і туроператором, повинен пріоритетно забезпечувати інтереси туристів. Але, на жаль, за нинішніх умов страхування відповідальності туроператора перед третіми особами, часто найбільш ущемленими виявляються інтереси саме споживачів, та й для операторів немає повного страхового захисту. Щоб забезпечити відповідний рівень страхового покриття для всіх учасників ринку, необхідно впроваджувати певні механізми.

- Що потрібно робити, щоб змінити ситуацію?

- Основним кроком має стати внесення коректив в закон «Про туризм». Насамперед, гостро стоїть питання про підвищення лімітів відповідальності, адже непоодинокі випадки, коли зобов'язання збанкрутілої фірми можуть значно перевищувати страхові суми. Розмір відповідальності, передбачений на сьогоднішній день для туроператорів, відповідно до закону «Про туризм» (20 000 євро для туроператора виїзного туризму), давно втратив свою актуальність. У разі банкрутства великого туроператора цієї суми вистачить на покриття всього лише 1-5% обсягу проданих турпутівок, а всі інші туристи залишаються абсолютно незахищеними.

Тобто, потрібно, як мінімум, збільшити розмір страхової суми (можливо, «прив'язати» її до обсягів продажу туристичних послуг). Я виступаю за диференційований підхід до даного питання для турфірм, що діють всередині Україна і орієнтованих на міжнародний ринок. В останньому випадку страхова сума повинна бути вище, тому що вона зобов'язана покрити відшкодування ціни путівки, сплаченої за туристичне обслуговування, і компенсацію додаткових витрат, понесених туристами на повернення з країни їх тимчасового перебування.

Існує і зворотний бік медалі зі збільшення лімітів за полісами страхування відповідальності, адже це може стати додатковим стимулом для шахраїв. По суті, ошуканим туристам заплатить страховик, а з недобросовісного оператора «нічого не візьмеш». У законодавстві України не передбачено покарання власника туристичного оператора за банкрутство, тому нерідкі ситуації, коли власник збанкрутілої фірми майже відразу ж відкриває під новим ім'ям іншу компанію.

В силу зазначених причин страховики досить насторожено ставляться до цього виду страхування, хоча багато хто зацікавлений пропонувати таку послугу за умови законодавчого регулювання ринку по даному напрямку. Ефективне співробітництво можливе лише тоді, коли весь ринок буде працювати на однакових умовах.

- Скільки коштує на даний момент страховка на випадок банкрутства туристичної компанії?

- Наприклад, вартість поліса страхування відповідальності туроператора перед третіми особами в нашій компанії становить у середньому 80-100 євро на рік. Зазвичай вартість розраховується з урахуванням особливостей оператора, терміну роботи на ринку наявності або відсутності збитків за договором страхування відповідальності, а також від спеціалізації оператора і, звичайно ж, історії співпраці компаній.