Сміливо вступайте в цей бізнес. Якщо є можливість почати підготовку вже восени, то перших гостей ви зможете прийняти вже на новорічні свята. А якщо ваших грошей поки що не достатньо для створення комфортних умов у холодну пору року, то орієнтуйтеся на травневі свята і, звичайно, майбутнє літо. Якщо почнете цей бізнес в найближчому майбутньому, як раз встигнете розкрутитися до Євро-2012, щоб роздобути іноземних туристів.

ПРОСТИЙ ПОЧАТОК

Спочатку розберемося в законодавстві. Проект закону про сільський туризм вже більше 5 років лежить у Верховній Раді. Тому ця діяльність розвивається на базі закону «Про особисте підсобне господарство». Згідно зі ст. 4 цього закону, ви зобов’язані стати на облік у сільраді. Все, що ви будете робити в межах своєї приватної власності, не вважається підприємництвом. Також бажано вступити в Союз сприяння розвитку сільського зеленого туризму (членський внесок – 50 грн. на рік).

Держава досі не розробила стандарти для оцінки рівня туристичних послуг, які надаються у сільській садибі. Тому Союз самостійно прийняв програму категоризації сільських садиб "Українська гостинна садиба". Програма надає чотири категорії садиб: базову, першу, другу і третю. Для їх позначення розроблені піктограми у вигляді квіток мальви: базова категорія – без квітки, перша – одна квітка, друга – дві квітки і третя, відповідно, три квітки. Присвоєння категорії – справа добровільна, але потрібне. Так ваші потенційні клієнти зможуть отримувати інформацію про рівень сервісу у вашій садибі. Послуги інспектора коштують 250 грн., а строк дії категорії – два роки.

На початку шляху основні витрати будуть пов’язані з ремонтом гостьових кімнат, меблюванням та оснащенням побутовою технікою. Господар садиби «Смерекова хата» Василь Хома (Рахів, Закарпатська обл.), підрахував, що мінімум $ 2 тис. потрібно вкласти, щоб створити умови для проживання 4-х чоловік (дві кімнати) на першу категорію (меблі, телевізори, холодильник, санвузол , умивальник, душова кабіна, електробойлер, плюс зарплата майстрам по установці цих приладів). Проте не варто зациклюватися на тому, що в кімнатах має бути євроремонт. До меблювання й оформлення кімнат можна підійти творчо.

ВИТРАТИ НА СТАРТ

ПОРАДА В ТЕМУ

Володимир Васильєв, голова Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму:

"Коли будете приводити гостьові кімнати в порядок, запросіть сторонню людину. Нехай вона критичним поглядом огляне все, тому що до своєї обстановки ви звикли. Наприклад, вам не заважає старий непрацюючий телевізор на шафі, але йому там не місце. Перше, на що розраховує турист, – це на комфортне спальне місце, чистоту і тишу".

Василь Хома, голова Рахівського агентства агроекотуризму:

"Щоб гість відчував себе комфортно, потрібно, щоб він не перетинав маршрут господаря садиби. Для цього зробіть окремий вхід для гостей і особливо окремий туалет".

ОСОБИСТИЙ ДОСВІД

Тетяна Тарасенко з села Дибинці Богуславського району Київської обл.:

"Інтер’єр своєї садиби я зробила в старовинному стилі. Сама займаюсь і гончарством, і Петриківської розписом. З бабусиної скрині дістала рушники, мережива старі, килимки. Ремонт робила по-старому: ніяких сучасних оздоблювальних матеріалів. Потім постояльці не раз говорили, що як добре, що стіни просто вибілені. Всі зручності у мене на вулиці. Душ і туалет – з очерету, який я підготувала восени. Єдине, що я купила, – це велике двоспальне ліжко і холодильник".

Активно рекламуйтесь!

Володимир Васильєв, голова Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму, згадує часи, коли всі садиби називали «У Івана», «У Лариси». Але в таких назвах немає нічого автентичного і вони, крім імен господарів, нічого туристові не повідомляють. Шукайте «родзинку», відштовхуючись від особливостей місцевості, або самої садиби, які можуть привабити гостей. Вивіску з назвою і коротким повідомленням, як вас знайти, треба розвісити на в’їзді та виїзді з села. Так можна залучити випадкових гостей, які проїжджали мимо на машині і вирішили залишитися на нічліг. Створіть простий сайт-візитку своєї садиби за 700-800 грн. Крім того, інформацію про вашу садибу потрібно розмістити на сайті Зеленого туризму.

ОСОБИСТИЙ ДОСВІД

Василь Хома з Рахова назвав свою садибу «Смерекова хата» тому, що стіни всюди обшиті вагонкою з цього дерева.

Галина Федорівна з Голої Пристані Херсонської області, дала ім’я своїй садибі «Чайка», що збігається з назвою притоки Дніпра, поблизу якої вона стоїть.

ПОТОЧНІ ВИТРАТИ

Вони залежать від умов, які ви зможете на першому етапі створити. У першу чергу це витрати на електроенергію, побутовую хімію, газ. Якщо ваше село не газифіковане, то можна купувати газ в балонах. У такому випадку він йде тільки для приготування їжі. Якщо немає централізованої подачі води, то свердловина або колодязь – це знову-таки витрата електроенергії на закачування насосом. Вартість цих ресурсів залежить від рівня тарифів у вашому регіоні.

ОСОБИСТИЙ ДОСВІД

Олександр Шокур, Богуслав:

«При завантаженості садиби в 8 чоловік на місяць витрата холодної води становить 10 м.кубічних. За електроенергію платимо близько 150 грн. Усього на місяць разом з комунальними та іншими витратами на утримання гостей йде 700-800 грн.».

Тетяна Тарасенко, село Дибинці:

«Газ у нас привізний, у балонах. Одного великого балона вистачає на сезон. У минулому році ми його заправили за 65 грн. Постояльців забезпечуємо криничною водою. Так що обходиться вона нам безкоштовно».

Встановлюємо ціни

Радимо дізнатись - які ціни в готелях вашого району і в садибах подібного профілю по області. Зробіть вашу ціну нижче. Наскільки – це залежить від того, як відрізняються ваші послуги. Скажімо, ваша ціна за проживання на добу за людину може бути від 30-ти грн. (Зрозуміло, що таку ціну можна виставляти, якщо у вас базова категорія, де все по мінімуму). Що стосується цін на харчування, вивчіть рівень вартості подібних страв у місті, звідки до вас приїдуть гості. Зробіть вашу ціну нижче, щоб вони могли для себе зробити висновок: ваша ціна нижча, а страви набагато смачніше. Вартість триразового харчування залежить від категорії садиби і меню. Зараз по Україні вона коливається в межах від 50-ти до 100 грн. на людину на добу.

Розділіть ціну на проживання і на харчування, щоб клієнт не був прив’язаний до кухні. У більшості випадків люди захочуть собі готувати окремо. Запропонуйте приготувати їм, якщо ви це добре робите, окремі страви, наприклад борщ чи вареники.

ПОРАДА В ТЕМУ

Володимир Васильєв, голова Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму:

"Зробіть ваші ціни гнучкими. Введіть знижки для пенсіонерів та працівників бюджетної сфери. Приймайте дітей дошкільного віку безплатно, а підлітків – за півціни. Нехай проживання в міжсезоння коштує дешевше - тоді у вас з клієнтами не буде проблем і вони зроблять вам рекламу".

Зелений туризм покликаний використовувати все хороше, що є в сільській місцевості. Якщо ви зумієте підкреслити ці переваги, створити, якщо хочете, ілюзію сільської ідилії, то опинитеся на коні.

Як утриматися на плаву?

ОСОБИСТИЙ ДОСВІД

Галина Федорівна, Гола Пристань, Херсонська область:

"До нас приходить пасічник. Він розповідає цікаво про бджіл, про лікування бджолиними продуктами. Люди можуть купити у нього хороший мед прямо з сотами. Також до нас приїжджає виступати народний ансамбль "Макітерка" - бандуристи з місцевої музичної школи. Організовуємо для своїх гостей ми і винний тур. Тут вигоду отримує колишній директор колишнього винзаводу. Він вирощує різні сорти винограду і робить вино у себе вдома. Також наші гості можуть покататися на човнах, побувавши на різних острівцях в Херсонських плавнях".

Олександр Шокур, Богуслав:

"Нашому місту 1000 років, але я прийшов до висновку, що самостійно туристам і подивитися-то майже нічого. Тому розробив 5 маршрутів. Вони розраховані кожен по часу від 2-х до 5-ти годин. Намагаюся, щоб у кожному з них на шляху було щось цікаве. Наприклад, «12 джерел». Ми йдемо чудовим лісом, де ростуть граби і дуби, потім по березі двох озер. По дорозі нам трапляються всі ці джерела".

Галина Михайлівна, с. Кваси, Рахівський район Закарпатської області:

"Я пропоную своїм гостям поїздку на полонину. Вони підсаджуються у відкритий кузов машини ГАЗ-66 до доярок, які їдуть з бідонами за молоком. Їхати недалеко – 16 кілометрів в один бік. Але дорога йде буковим пралісом. А вище приголомшливі види відкриваються на Чорногірський хребет. Потім гості знайомляться з побутом доярок і пастухів. Можуть спробувати парного молока, іноді випивають з місцевими. Нещодавно я порекомендувала гостю з Москви таку поїздку. Він повернувся в повному захваті. Всю дорогу фотографував, розпитував, що так як".

Коли окупляться затрати?

Експерти підрахували: достатньо забезпечити завантаженість кімнат не менше ніж на 25% від 360 днів, щоб отримувати прибуток. Але зрозуміло, що все залежить від того, скільки ви вклали на старті. Звичайно, на клієнтів можна розраховувати в теплу пору року. Плюс на зимові канікули і травневі свята.

ОСОБИСТИЙ ДОСВІД

Галина Федорівна, Гола Пристань, Херсонська область:

"Ми відкрили садибу в 2002 році. Для цього взяли на $ 18 000 кредит у банку - на добудову та облаштування будинку. Перші три роки прибутку ми не отримували. Чоловік казав, що це наше хобі. Потім, коли з’явився стабільний потік клієнтів, син продав квартиру в Херсоні і ми побудували готель на 5 кімнат. Зараз у нас відпочивають до 7 тисяч осіб за рік".

Так що вперед - вдачі вам і вдячних туристів!